Збереження ґрунтових ресурсів методом землевпорядкування, що зазнали руйнування внаслідок ведення воєнних дій

Доведено, що охорона ґрунтів стала національною екологічною проблемою, тому мають бути подолані протиріччя між соціально-економічними потребами людини та вимогами екологічної безпеки. Наявність нормативів якісного стану ґрунтів та їх гранично допустимого забруднення у законодавчому полі свідчить про те, що вони відображають лише хімічну природу антропогенних навантажень, проте взагалі відсутні нормативи щодо таких видів навантажень, як фізичний, механічний, меліоративний і техногенний, що набуває особливого значення в умовах ведення військових дій в Україні. Обґрунтовано, що при оцінюванні рівня пошкоджених земель і ґрунтів унаслідок ведення бойових дій із визначенням ступеню придатності до їх подальшого використання необхідно враховувати: рівень пошкодження земельної ділянки у відсотковому співвідношенні до її площі; ступінь придатності; характеристику забруднених земель; надання пропозицій щодо подальшого використання земельної ділянки й заходів з метою зниження рівня надходження забруднювальних речовин у ґрунт. Запропоновано також реалізовувати заходи з охорони земель і ґрунтів методом землевпорядкування шляхом розроблення відповідної землевпорядної документації. Зважаючи на техногенне навантаження на ґрунти внаслідок впливу військових дій доведено потребу розроблення робочого проекту землеустрою щодо рекультивації порушених земель унаслідок бойових дій та робочого проекту землеустрою щодо консервації деградованих, малопродуктивних і техногенно забруднених угідь для чого потрібно ввести зміни до постанови КМ України від 2 лютого 2022 р. № 86 «Про затвердження Правил розроблення робочих проектів землеустрою». Ключові слова: ґрунти, вплив воєнних дій, антропогенне навантаження, ґрунтозахисне землеробство, рекультивація земель, землеустрій