ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ ДО ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ DIGITAL HEALTH У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Стаття стосується проблеми підготовки майбутніх фахівців фізичної культури і спорту (ФКіС) до використання засобів digital health у професійній діяльності. Мета дослідження: розробити й експериментально перевірити модель підготовки майбутніх фахівців ФКіС до використання засобів digital health у професійній діяльності. Об’єктом дослідження є процес професійної підготовки майбутніх фахівців ФКіС у ЗВО. Предметом дослідження є модель підготовки майбутніх фахівців ФКіС до використання засобів digital health у професійній діяльності. Авторами обґрунтовано важливість опанування засобами digital health як одного з суспільно важливих результатів підготовки майбутніх фахівців ФКіС. Вперше схарактеризовано поняття «засоби digital health» як сукупність цифрових засобів, які визначають певні цифрові параметри\характеристики особистого здоров’я людини (фізичні, фізіологічні), за якими є можливість схарактеризувати загальний стан здоров’я людини, визначити\спрогнозувати його проблеми зі здоров'ям та надати певні рекомендації щодо покращення його стану. Засобами digital health вважаються апаратне (бездротові пристрої, наприклад, пульсоксиметр, фітнес-браслети, трекер Smart Band, мікроконтролери тощо) і програмне забезпечення (наприклад, MyFitnessPal, Waterbalance) тощо). Показано, що важливого значення набуває розробка ефективних моделей підготовки майбутніх фахівців ФКіС до використання засобів digital health у професійній діяльності. Уперше розроблено й експериментально перевірено ефективність авторської моделі такої підготовки, яка передбачає модернізацію змісту з урахуванням низки методологічних підходів (технологічний, BYOD-підхід, візуально-цифровий). Змістовим наповненням моделі, крім дисципліни «Інформаційно-комунікаційні технології в галузі ФКіС», є спецкурс «Технології digital health». Для визначення рівнів навчальних досягнень студентів розроблено критерії, які увиразнюють якість виконання індивідуального контрольного завдання. Дослідження проведено на базі Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка та Львівського національного університету імені Івана Франка. Перевірку ефективності розробленої моделі здійснено на основі вхідного і вихідного контролю навчальних досягнень контрольної і експериментальної груп з використанням критерію хі-квадрат Пірсона. За результатами педагогічного експерименту підтверджено ефективність розробленої моделі та потенційно перспективні наукові розвідки.